logo
#НУШ головне

Рекомендації педагогам для роботи з обдарованими дітьми

Проблеми у взаєминах між педагогами та обдарованою молоддю випливають, здебільшого з того, що своїми репліками, питаннями, зауваженнями, відповідями вона нерідко ставить учителя в кут – останній може не розуміти й не знати того, про що говорить дитина. педагоги невпевнені в собі, з негативною Я-концепцією найважче витримують це відтак свідомо і несвідомо прагнуть захиститись: дошкульно зачіпають, агресивно “ставлять на місце”, “зрізують”, саркастично висміюють вихованця. недостатня емоційна сталість та стабільність сприймаються виключно як невихованість дитини. шкільному психологу слід пам’ятати: якщо виникають проблеми між учителем і розумово обдарованим учнем, причину треба шукати насамперед у першому. вона вимагає роз’яснювально-коригуючих впливів.
У свою чергу, педагогам варто керуватись рекомендаціями, що створюють сприятливі умови для реалізації наведених творчл-конформістських прийомів роботи з розумово обдарованими дітьми.
Не бажано приділяти надто багато уваги ігровому навчанню з виразним елементом змагальності. учень найчастіше буде переможцем, що може викликати неприязнь інших дітей і не сприятиме створенню атмосфери всезагальної зацікавленості.
Не слід акцентувати увагу на обдарованих дітях, перехвалюючи найкращі їхні роботи. варто не стільки виділяти успіхи скільки заохочувати спільні заняття з однолітками.
Не підносити обдарованих дітей на “п’єдестал” чи перетворювати їх у вундеркіндів в очах інших, їхні успіхи належним чином оцінять, а недоречне підкреслювання виключності часто породжує роздратування, ревнощі, відтогнення замість очікуваних поитивних реакцій. Але неприпустима й інша крайність – навмисне публічне приниження унікальних здібностей, особлливо саркастичні зауваження вчителя щодо них.

Доцільно пам’ятати, що здебільшого обдановані діти погано сприймають строго регламентовані заняття, що повторюються.
Вчителям нерідко необхідна допомога, щоб урізноманітнити програму з урахуванням потреб обдарованих учнів. у цьому напрямі батьки в міру можливоті повинні також посприяти цьому. Рекомендації
для створення соціально-сприятливих умов розвитку обдарованих дітей
1. Створення сприятливих фізіологічних умов:
– забезпечення стану стабільності і спокою;
– усунення факторів, які відволікають.
2. Створення атмосфери розуміння і чуйності.
3. У взаємостосунках дорослим дотримуватися особистісно-орієнтованих напрчмків, а саме:
– відрузняти вчинок від особистісних якостей дитини;
– не припускати авторитарного нав’язування своєї думки і суджень;
– уникати засудження, мотивувати діяльність позитивною установкою на учня. Рекомендації
для створення сприятливих міжособистісних стосунків у колективі
1. Формувати адекватну самооцінку.
2. Формувати комунікативні навички на основі гуманітарних знань, залучати до позакласної роботи.
3. Сприяти формуванню доброзичливої атмосфери в класі щодо обдарованих дітей.

Заступник директора Псюк М. Й

 Рекомендації батькам обдарованих дітей

Як треба поводитися батькам з обдарованою дитиною
1.  Зрозуміти дитину й усвідомити її неординарність.
2.  Не ігнорувати унікальність її можливостей.
3.  Не захоплюватися понад міри.
4.  Не перетворювати все життя дитини в задоволення своїх високих батьківських амбіцій.
5.  Створити умови для заохочення таланту.
6.  Не проектувати на обдаровану дитину власні захоплення й інтереси.
7.  Не культивувати необхідність досягти успіху. Не примушувати весь час робити нам приємне, використовувати
свою незвичайність.
8.  Не заставляти надмірно захоплюватись улюбленою справою перевантажувати дитину.
9.  Створити атмосферу творчості, не гасити інтерес.
10. Учити терпінню й заохочувати за всі старання.
11. Тактовно, делікатно допомагати.
12. Вчити програвати й не сприймати будь-яку невдачу як трагедію.
13. Намагатися всіма способами зменшити надмірну вразливість дитини.
14. Навчити дитину бути якомога менше вразливою.
15. Спокійно ставитися до емоційних перепадів малюка.
16. Вчити володіти емоціями.
17. Спробувати допомогти викорінити відчуття невпевненості в собі, трохи приземливши той ідеал, якому дитина
наслідує.
18. Усе робити, що від нас залежить, аби дитина не занижувати свою самооцінку і в той же час не виставляла
надмірну обдарованість напоказ.
19. Не прославляти її над іншими дітьми в сім’ї.
20. Налагодити стосунки з однолітками. учитися бути дружнім у колективі.
21. Прагнути пояснити, що незручно поправляти інших, демонструючи свою досвідченість і перевагу.
22. Якомога більше уваги приділяти фізичній активності дитини.
23. Стежити за рівнем розвитку моторики й домагатися набуття різних фізичних навичок.
24. Зрозуміти, у чому суть проблеми дитини; з чим пов’язані агресія й несприйняття себе; що турбує малюка весь
час.
25. Враховувати індивідуальність.
26. Завжди підбадьорувати дитину.
27. Тактоно звертатися до неї.
28. Зуміти створити доброзичливу атмосферу стосовно дитини не лише з близькими, але й вихователями.
29. Вважати себе найщасливішими батьками.
30. Не “підрізати дитині крила”, а відправлятися з нею у “політ”.

Як не слід поводитися батькам з обдарованою дитиною
1.  Нехтувати здібностями або надмірно підносити їх.
2.  Виховувати як звичайну дитину або створити “тепличні” умови життя.
3.  Вважати в дечому ненормальною або завищувати обдарованість дитини.
4.  Весь час “приземляти” її або вважати недосяжною для всіх.
5.  Карати за допитливість або настільки заохочувати, що це може призвести до зриву.
6.  Будь якими способами сповільнювати розвиток або настільки прискорювати його, що це стане непосильним.
7.  Протиставляти навмисно іншим дітям у сім’ї або ж у колективі, створювати умови для суперництва або
ревнощів.
8.  Не навчати комунікабельності зі своїми однолітками й культивувати в дитині відчуття переваги над
ровесниками.
9.  Не допомагати вирішувати проблему з учителями.
10. Підсилювати вразливість і відчуття вини.
Заступник директора Псюк М. Й.